Кожна людина в повсякденному житті, під час навчання або на роботі вирішує величезну кількість завдань найрізноманітнішої складності. Деякі з цих завдань настільки прості й звичні, що людина вирішує їх не замислюючись, автоматично, і навіть не вважає їх завданнями.
До таких завдань можна віднести: "Купити хліб", "Зібратися в школу", "Закрити двері на ключ" та ін.
Інші ж завдання, навпаки, такі важкі, що вимагають тривалих міркувань і зусиль для пошуку розв'язання й досягнення поставленої мети.
Наприклад, розв'язання завдань "Написати контрольну роботу на 11" або "Вільно розмовляти іноземною мовою" вимагають виконання набагато більшої кількості складних дій, ніж розв'язання завдання "Купити морозиво". При цьому рішення найпростішого завдання звичайно здійснюється за кілька послідовних кроків.
Процес купівлі хліба можна подати так:
1. Взяти гроші.
2. Піти в магазин.
3. Вибрати потрібні хлібобулочні вироби.
4. Оплатити вартість покупки.
5. Принести хліб додому.
Алгоритм збереження проекту в середовищі Скретч можна розбити на 5 підзадач:
1. Відкрити меню Файл.
2. Обрати вказівку Зберегти як...
3. У вікні Зберегти проект обрати папку.
4 У полі Нове ім'я ввести назву проекту.
5. Натиснути кнопку Гаразд.
У житті бувають такі запитання, на які можна відповісти "так" або "ні", і запитання, на які не можна дати відповідь однозначно. Наприклад, "У жирафа довга шия?" - "Так"; "Сьогодні - вівторок?" - "Ні"; "Це місто Київ чи Харків?" - "Не відомо".
Існують не лише запитання, а й оповідальні речення, про які можна сказати істинні вони чи хибні. Такі запитання та оповідальні речення, відповідно до яких можна стверджувати істинні вони чи хибні, називаються висловлюваннями.
Ми вже знаємо, що виконавцями алгоритмів може бути людина або комп'ютер.
На відміну від людини виконавець "комп'ютер" не може відмовитися від виконання команди, він не може сказати "не хочу", "не можу", "в мене болить голова і поганий настрій". Команда, записана в алгоритмі, повинна бути виконаною.
Розглянемо алгоритм ранкового збирання до школи:
1. Прокинутися.
2. Зробити ранковий туалет.
3. Одягнутися.
4. Поснідати.
5 Зібрати речі.
6. Одягнути верхній одяг.
7. Йти до школи.
Та, навіть, в такому простому лінійному алгоритмі можна знайти недоліки. А що робити, якщо я себе погано почуваю (захворів), а якщо я вже зібрав речі ввечері, а якщо я не встиг напередодні вивчити всі уроки і мені необхідно щось повторити, а що означає одягнути верхній одяг (він залежить від пори року, погоди тощо). Якщо ж спробувати прослідкувати за поведінкою учня протягом дня, то з'ясується, що майже ніколи учень не діє за таким алгоритмом. Весь час відбувається аналізування ситуації, зміна поведінки та планів, пристосування до обставин.
Тому набагато частіше використовується інший тип алгоритму - розгалужений. Цей алгоритм обов'язково містить в собі хоча б одну умову (як правило, їх набагато більше) і виконується він в залежності від цієї умови.
Графічним способом розгалужений алгоритм можна зобразити так:
Тепер спробуємо розібратись, що ж таке умова з точки зору виконавця.
Умовою називається таке речення, на яке можна дати відповідь "так" чи "ні".
Як правило, кажуть, що в першому випадку (коли ми відповіли "так") умова являється істинною, а в другому - хибною. Виходячи з цього, речення "Якого кольору твій жакет?" не можна вважати умовою, а речення "Твоє волосся русяве?" - можна.
Дуже часто в житті ми змушені враховувати велику кількість найрізноманітніших умов. Наприклад, ми йдемо гуляти на вулицю, якщо "мама відпустила" та "гарна погода", а ще якщо "подруга покликала". Уроки ми робимо, якщо знов таки "примусила мама" або "тато лається", або "вчителька дуже сувора". Такі умови в інформатиці називаються складеними. Вони містять кілька простих умов і об'єднуються між собою словами "або" або "і".
Перше з цих слів ("або") використовується в тих випадках, коли необхідне виконання хоча б однієї з умов, тобто хоча б одна умова являється істинною. Наприклад, діти залишаються вдома (не йдуть до школи), якщо "сьогодні - вихідний", або "сьогодні свято", або "дитина хвора". Зрозуміло, що зовсім не обов'язково, щоб сьогодні були одночасно і канікули, і свято, і вихідний та ще й хвороба, щоб не піти до школи.
Друге слово ("і"), навпаки, використовується лише в тих випадках, коли тільки одночасне виконання всіх умов призводить до результату. Наприклад, тільки у випадку вже зроблених домашніх справ і виконаних домашніх завдань та гарної погоди у нас є надія, що мама дозволить погуляти з товаришами.
До таких завдань можна віднести: "Купити хліб", "Зібратися в школу", "Закрити двері на ключ" та ін.
Інші ж завдання, навпаки, такі важкі, що вимагають тривалих міркувань і зусиль для пошуку розв'язання й досягнення поставленої мети.
Наприклад, розв'язання завдань "Написати контрольну роботу на 11" або "Вільно розмовляти іноземною мовою" вимагають виконання набагато більшої кількості складних дій, ніж розв'язання завдання "Купити морозиво". При цьому рішення найпростішого завдання звичайно здійснюється за кілька послідовних кроків.
Процес купівлі хліба можна подати так:
1. Взяти гроші.
2. Піти в магазин.
3. Вибрати потрібні хлібобулочні вироби.
4. Оплатити вартість покупки.
5. Принести хліб додому.
Алгоритм збереження проекту в середовищі Скретч можна розбити на 5 підзадач:
1. Відкрити меню Файл.
2. Обрати вказівку Зберегти як...
3. У вікні Зберегти проект обрати папку.
4 У полі Нове ім'я ввести назву проекту.
5. Натиснути кнопку Гаразд.
У житті бувають такі запитання, на які можна відповісти "так" або "ні", і запитання, на які не можна дати відповідь однозначно. Наприклад, "У жирафа довга шия?" - "Так"; "Сьогодні - вівторок?" - "Ні"; "Це місто Київ чи Харків?" - "Не відомо".
Існують не лише запитання, а й оповідальні речення, про які можна сказати істинні вони чи хибні. Такі запитання та оповідальні речення, відповідно до яких можна стверджувати істинні вони чи хибні, називаються висловлюваннями.
Ми вже знаємо, що виконавцями алгоритмів може бути людина або комп'ютер.
На відміну від людини виконавець "комп'ютер" не може відмовитися від виконання команди, він не може сказати "не хочу", "не можу", "в мене болить голова і поганий настрій". Команда, записана в алгоритмі, повинна бути виконаною.
Розглянемо алгоритм ранкового збирання до школи:
1. Прокинутися.
2. Зробити ранковий туалет.
3. Одягнутися.
4. Поснідати.
5 Зібрати речі.
6. Одягнути верхній одяг.
7. Йти до школи.
Та, навіть, в такому простому лінійному алгоритмі можна знайти недоліки. А що робити, якщо я себе погано почуваю (захворів), а якщо я вже зібрав речі ввечері, а якщо я не встиг напередодні вивчити всі уроки і мені необхідно щось повторити, а що означає одягнути верхній одяг (він залежить від пори року, погоди тощо). Якщо ж спробувати прослідкувати за поведінкою учня протягом дня, то з'ясується, що майже ніколи учень не діє за таким алгоритмом. Весь час відбувається аналізування ситуації, зміна поведінки та планів, пристосування до обставин.
Тому набагато частіше використовується інший тип алгоритму - розгалужений. Цей алгоритм обов'язково містить в собі хоча б одну умову (як правило, їх набагато більше) і виконується він в залежності від цієї умови.
Графічним способом розгалужений алгоритм можна зобразити так:
Умовою називається таке речення, на яке можна дати відповідь "так" чи "ні".
Як правило, кажуть, що в першому випадку (коли ми відповіли "так") умова являється істинною, а в другому - хибною. Виходячи з цього, речення "Якого кольору твій жакет?" не можна вважати умовою, а речення "Твоє волосся русяве?" - можна.
Дуже часто в житті ми змушені враховувати велику кількість найрізноманітніших умов. Наприклад, ми йдемо гуляти на вулицю, якщо "мама відпустила" та "гарна погода", а ще якщо "подруга покликала". Уроки ми робимо, якщо знов таки "примусила мама" або "тато лається", або "вчителька дуже сувора". Такі умови в інформатиці називаються складеними. Вони містять кілька простих умов і об'єднуються між собою словами "або" або "і".
Перше з цих слів ("або") використовується в тих випадках, коли необхідне виконання хоча б однієї з умов, тобто хоча б одна умова являється істинною. Наприклад, діти залишаються вдома (не йдуть до школи), якщо "сьогодні - вихідний", або "сьогодні свято", або "дитина хвора". Зрозуміло, що зовсім не обов'язково, щоб сьогодні були одночасно і канікули, і свято, і вихідний та ще й хвороба, щоб не піти до школи.
Друге слово ("і"), навпаки, використовується лише в тих випадках, коли тільки одночасне виконання всіх умов призводить до результату. Наприклад, тільки у випадку вже зроблених домашніх справ і виконаних домашніх завдань та гарної погоди у нас є надія, що мама дозволить погуляти з товаришами.
Немає коментарів:
Дописати коментар